Инвестиции и инвестиционный менеджмент (ответы на тесты)

ТЕСТ3 – ПК1

1. Какие показатели не учитывают изменения стоимости денег во времени?

а) срок окупаемости (статический или простой) РР;

б) средняя расчетная (учетная) ставка рентабельности ARR;

в) срок окупаемости (дисконтированный или динамический) РРд;

г) чистый дисконтированный доход ЧДД;

д) чистая текущая стоимость NPV;

е) индекс прибыльности PI;

Ж) верно только а), б).

2. Какая схема финансирования инвестиционного проекта при прочих равных условиях является более предпочтительной? Та, что обеспечивает:

а) минимальное значение чистого дисконтированного дохода (ЧДД, NPV);

б) максимальное значение внутренней нормы доходности (ВНД, IRR);

в) нет правильного ответа.

3. Для чистого дисконтированного дохода ЧДД (NРV) и индекса доходности ИДД (РI) справедливо следующее утверждение:

а) если NPV > 0, то РI.> 1;

б) если NPV > 0, то РI = 0;

в) если NPV < 0, то РI > 1;

г) если NPV > 0, то РI >= 1.

4. Исходный документ для оценки денежных потоков от инвестиционной деятельности

а) бухгалтерский баланс;

б) отчет о прибылях и убытках;

в) отчет о движении денежных средств;

г) верно все вышеперечисленное;

д) верно только а), б).

5. Текущая стоимость денежных притоков по годам реализации проекта инвестиций составляет: 1-й год — 909 , 2-й год — 826, 3-й год — 751. Начальные инвестиции — 1000. Чему равен чистый дисконтированный доход?

а) 2486;

Б) 1486.

ТЕСТ4 – ПК1

1. Основные недостатки показателя «Срок окупаемости проекта»:

а) не учитывает ценности денег во времени;

б) игнорирует наличие денежных поступлений после срока окупаемости;

в) показывает доходность всего инвестиционного проекта;

2. При определении чистого дисконтированного дохода проекта учитывается:

а) ставка дисконта;

б) инвестиции в объект;

в) доход от использования объекта;

г) доход от перепродажи;

д) верно все вышеперечисленное;

е) верно только а), б), в).

3. Внутренняя норма доходности:

а) показывает доходность, устраивающую инвестора при реализации инвестиционного проекта;

б) период, за который поступления от производственной деятельности предприятия покроют сумму первоначальных инвестиций;

В) это ставка дисконта, при которой эффект от инвестиций (чистая приведенная стоимость проекта), равен нулю.

4. Точка безубыточности инвестиционного проекта:

а) показывает объем производства, при котором выручка от реализации продукции равна себестоимости производства;

б) показывает период, за который поступления от производственной деятельности предприятия покроют первоначальные инвестиции;

в) показывает общую прибыль, получаемую предприятием от реализации продукции;

Г) это ставка, при которой дисконтированные доходы от инвестиций уравновешиваются инвестиционными затратами.

д) верно все вышеперечисленное;

е) верно только а), б).

5. Текущая стоимость денежных притоков по годам реализации проекта инвестиций составляет: 1-й год — 1909 , 2-й год — 1826, 3-й год — 1751. Начальные инвестиции — 2000. Чему равен чистый дисконтированный доход?

а) 2486;б) 1486.

ТЕСТ5 — ПК1

1. Эффективность инвестиционного проекта зависит:

а) от распределения затрат и доходов по периодам осуществления проекта;

б) ставки налога на имущество;

в) отраслевой принадлежности проекта.

2. Внутренняя норма рентабельности — это:

А) фактическая ставка отдачи на инвестиции, которую обещает инвестиционный проект

в случае его реализации;

б) ставка дисконта для денежных потоков инвестиционного проекта;

в) норма прибыли на вложенный капитал, которую требует фирма от своих инвестиций.

3. Какие факторы не учитывает инвестиционный критерий “срок окупаемости”:

а) денежные поступления от инвестиций после завершения периода окупаемости;

б) время, необходимое для возмещения инвестиционных затрат;

в) время поступления денежных средств в течение периода окупаемости;

г) продолжительность периода владения;

д)верно все вышеперечисленное;

е) верно только а), в);

ж) верно только а), в), г).

4. Ставка дисконта определяется на основе:

а) индекса инфляции;

б) ставки рефинансирования ЦБ РФ;

в) доходности альтернативных проектов;

Г) средневзвешенной стоимости капитала фирмы.

5. Минимально приемлемый коэффициент капитализации 15 %. Предполагаемое строительство гостиницы обойдется в 100 млн руб. Ожидаемый чистый операционный доход в конце каждого месяца составит 1,25 млн руб. Осуществим ли данный проект?

а) да;

б) нет.

ТЕСТ 3 – ПК2

1. Коммерческая норма дисконта определяется с учетом:

а) средневзвешенной стоимости капитала предприятия, реализующего инвестиционный проект;

б) альтернативной (связанной с другими проектами) эффективности использования капитала;

2. Может ли применяться переменная норма, если риск и структура капитала меняются во времени?

а) да;

б) нет.

3. Может ли норма дисконта участника инвестиционного проекта на основе коммерческой нормы дисконта?

а) да;

б) нет.

4. Может ли социальная (общественная) норма дисконта, характеризующая минимальный уровень требований общества, устанавливаться на основе коммерческой нормы дисконта?

а) да, если она не установлена правительственными органами централизованно;

б) нет.

5. Может ли бюджетная норма дисконта, отражающая альтернативную стоимость бюджетных средств, устанавливаться на основе коммерческой нормы дисконта?

а) да;

Б) нет, так как она устанавливается федеральными или региональными органами власти.

ТЕСТ 1 – ПК2

1. Влияет ли инфляция на величину эффективности ИП, условия финансовой реализуемости, потребность в финансировании и эффективность участия в проекте собственного капитала?

а) да;

б) нет.

2. Для оценки влияния инфляции на ценовые показатели, потребность в финансировании и потребность в оборотном капитале используется:

а) базисный общий индекс инфляции;

б) цепной общий индекс инфляции;

В) верно все вышеперечисленное.

3. Инфляция называется равномерной, если:

а) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят только от номера шага, а не от характера товара или услуги;

б) темпы общей инфляции не зависят от времени, а при дискретном расчете – от номера шага;

в) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят от номера шага и/или от характера товара или услуги

4. Инфляция называется однородной, если:

а) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят только от номера шага, а не от характера товара или услуги;

б) темпы общей инфляции не зависят от времени, а при дискретном расчете – от номера шага;

в) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят от номера шага и/или от характера товара или услуги.

5. Инфляция называется неоднородной, если:

а) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят только от номера шага, а не от характера товара или услуги;

б) темпы общей инфляции не зависят от времени, а при дискретном расчете – от номера шага;

В) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят от номера шага и/или от характера товара или услуги.

ТЕСТ 2 – ПК2

1. Неопределенность отличается от риска тем, что она отражает:

а) неполноту и неточность информации об условиях реализации инвестиционного проекта;

б) возможность возникновения таких условий, которые приведут к негативным последствиям для всех или отдельных участников проекта.

2. Проект считается устойчивым, если:

а) при всех сценариях он оказывается эффективным и финансово реализуемым;

б) возможные неблагоприятные последствия устраняются мерами, предусмотренными организационно-экономическим механизмом проекта;

в) верно все вышеперечисленное;

г) верно только а).

3. Для определения устойчивости и эффективности проекта в условиях неопределенности рекомендуется использовать любой из перечисленных ниже методов:

а) укрупненную оценку устойчивости;

б) расчет уровней безубыточности;

в) вариации параметров;

г) оценку ожидаемого эффекта проекта с учетом количественных характеристик неопределенности;

д) верно все вышеперечисленное;

е) верно только б), в).

4. Укрупненная оценка устойчивости инвестиционного проекта в целом предусматривает:

а) умеренно-пессимистические прогнозы параметров проекта;

б) резервы средств на случай непредвиденных ошибок, пересмотра проектных решений или задержек платежей;

в) увеличение нормы дисконта на величину поправки на риск;

г) верно все вышеперечисленное;

д) верно только б), в).

5. Верно ли сформулировано условие устойчивости проекта «На каждом шаге расчетного периода сумма накопленного сальдо денежного потока от всех видов деятельности (накопленного эффекта) и финансовых резервов должна быть неотрицательной?»:

а) да;

б) нет.

ТЕСТ 1 – ТК1

1. Предмет дисциплины «Экономическая оценка инвестиций»:

а) управление инвестиционным проектом;

б) оценка состояния и прогнозирования инвестиционного рынка;

в) совокупность алгоритмов, процедур, приемов и методов оценки инвестиций.

2. Объект дисциплины «Экономическая оценка инвестиций»:

а) инвестиционная деятельность предприятия;

б) рынок инструментов реального инвестирования;

в) рынок инструментов финансового инвестирования.

3. Задачи, решаемые в процессе управления инвестициями – это обеспечить:

а) заданные темпы роста экономического развития;

б) максимально возможную отдачу на инвестиции;

в) снижение инвестиционных рисков до приемлемого уровня;

г) верно все вышеперечисленное;

д) верно только б), в).

4. Цель инвестиционной деятельности:

а) максимизировать доходы;

б) максимизировать рыночную стоимость предприятия;

в) обеспечить наиболее эффективные пути реализации инвестиционной стратегии.

5. Информационная база экономической оценки инвестиций включает:

а) законодательно-нормативные акты;

б) финансовую отчетность предприятия;

в) методические разработки;

г) верно все вышеперечисленное;

д) верно только а), в).

ТЕСТ 1 – ТК1

1. Инвестиции – это:

а) покупка недвижимости и товаров длительного пользования;

б) операции, связанные с вложением денежных средств в реализацию проектов, которые будут обеспечивать получение выгод в течение периода, превышающего один год;

в) покупка оборудования и машин со сроком службы до одного года;

г) вложение капитала в целях последующего его увеличения.

2. Инвестиции в физические активы – это:

а) производственные здания, сооружения, машины и оборудование;

б) основные фонды и оборотные средства;

в) инвестиции в материальные активы.

3. Инвестиции в финансовые активы – это:

а) приобретение акций и других долевых и долговых ценных бумаг;

б) приобретение прав на участие в делах других фирм;

в) приобретение оборотных активов;

г) портфельные инвестиции.

4. Ценность фирмы – это:

а) рыночная стоимость капитала фирмы;

б) рыночная стоимость обязательств;

в) реальная сумма денег, которую можно получить от ее продажи.

5. Инвестиционный рынок – это рынок объектов:

а) реального инвестирования;

б) финансового инвестирования;

в) верно все вышеперечисленное.

ТЕСТ 2 – ТК2

1. Инвестиции – это:

а) денежные средства, ценные бумаги;

б) имущественные права, имеющие денежную оценку;

в) средства (денежные средства, ценные бумаги, иное имущество, в том числе имущественные права, имеющие денежную оценку), вкладываемые в объекты предпринимательской и (или) иной деятельности с целью получения прибыли и (или) достижения иного полезного эффекта.

2. Капитальные вложения – это:

а) инвестиции в основной капитал (основные средства);

б) приобретение машин, оборудования, инструмента, инвентаря;

в) инвестиции в основной капитал (основные средства), в том числе затраты на новое строительство, расширение, реконструкцию и техническое перевооружение действующих предприятий, приобретение машин, оборудования, инструмента, инвентаря, проектно-изыскательские работы (ПИР) и другие затраты.

3. Источники инвестиций включают:

а) средства инвесторов;

б) субсидии;

в) кредиты, займы

г) средства в виде имущества, предоставляемого в аренду (лизинг);

д) верно все вышеперечисленное; е) верно только а), б), в).

4. Средства инвесторов включают:

а) акционерный капитал проекта;

б) акционерный капитал проекта. Эти средства не подлежат возврату: предоставившие их физические и / или юридические лица являются совладельцами созданных производственных фондов и потребителями получаемого за счет их использования чистого дохода;

5. Субсидии включают средства, предоставляемые на безвозмездной основе:

а) ассигнования из бюджетов различных уровней;

б) из фондов поддержки предпринимательства;

в) благотворительные и иные взносы организаций всех форм собственности и физических лиц , включая международные организации и финансовые институты;

г) верно все вышеперечисленное; д) верно только а), в).

ТЕСТ1 – ТК2

1. Инвестиционный проект (ИП) – это:

а) обоснование экономической целесообразности, объема и сроков осуществления капитальных вложений; б) необходимая проектно-сметная документация, разработанная в соответствии с законодательством РФ и утвержденными в установленном порядке стандартами (нормами и правилами);

в) обоснование экономической целесообразности, объема и сроков осуществления капитальных вложений, в том числе необходимая проектно-сметная документация, разработанная в соответствии с законодательством РФ и утвержденными в установленном порядке стандартами (нормами и правилами), а также описание практических действий по осуществлению инвестиций (бизнес — план);

г) описание практических действий по осуществлению инвестиций (бизнес — план).

2. Свойствами, характеристиками и (или) параметрами ИП являются:

а) продолжительность жизни проекта (расчетного периода от начала проекта до его прекращения);

б) финансовая реализуемость проекта;

в) денежные потоки от операционной, инвестиционной и финансовой деятельности;

г) верно все вышеперечисленное;

д) верно только а), в).

3. Денежные потоки могут выражаться:

а) в текущих, прогнозных и дефлированных ценах;

б) экономических ценах;

в) верно все вышеперечисленное;

г) верно только а), б), в).

4. Дополнительные фонды – это:

а) средства, предназначенные для компенсации отрицательных значений сальдо суммарного денежного потока на отдельных шагах расчета;

б) вложение денежных средств в депозиты и ценные бумаги;

в) средства, состоящие из амортизации и чистой прибыли;

г) верно все вышеперечисленное;

5. Является ли неотрицательность величины накопленного сальдо денежного потока на каждом шаге расчетного периода достаточным и необходимым условием?

а) да;

б) нет.

ТЕСТ 1 – ПК1

1. Эффективность – это:

а) рост внутреннего валового продукта, распределяемого между субъектами проекта;

б) категория, характеризующая меру соответствия проекта, порождающего данный инвестиционный проект, целям и интересам участников проекта.

2. Виды эффективности, которые рекомендуется рассматривать при оценке инвестиционных проектов:

а) эффективность проекта в целом;

б) эффективность участия в проекте;

в) эффективность проекта по частям;

в) верно все вышеперечисленное;

г) верно только а), б).

3. Эффективность проекта в целом включает:

а) общественную (социально-экономическую) эффективность;

б) коммерческую эффективность;

в) бюджетную эффективность;

в) верно все вышеперечисленное;

г) верно только а), б).

4. Эффективность участия в проекте включает:

а) эффективность участия предприятий;

б) эффективность участия акционеров (инвестирования в акции);

в) эффективность участия структур более высокого уровня (региональная, народнохозяйственная, отраслевая);

г) бюджетную эффективность (участия государства с точки зрения доходов и расходов бюджетов всех уровней);

д) верно все вышеперечисленное;

е) верно только а), в), г).

5. Сведения об экономическом окружении проекта включают:

а) прогноз инфляции и изменений цен на ресурсы и продукцию;

б) прогноз обменного курса валюты;

в) ставки налогообложения;

г) верно все вышеперечисленное; д) верно только а), в).

ТЕСТ 2 – ПК1

1. Денежный поток инвестиционного проекта – это:

а) притоки и оттоки от операционной деятельности;

б) притоки и оттоки от инвестиционной деятельности;

в) притоки и оттоки от финансовой деятельности;

г) верно все вышеперечисленное;

д) верно только а), б).

2. Денежный поток от операционной деятельности в инвестиционном проекте включает:

а) выручку от продаж и расходы;

б) доходы от сдачи имущества в аренду;

в) возврат займов, предоставленных другим участникам;

г) верно все вышеперечисленное;

3. Денежный поток от инвестиционной деятельности в инвестиционном проекте включает:

а) выручку от продаж и расходы;

б) доходы от сдачи имущества в аренду;

в) затраты по созданию и вводу в эксплуатацию основных средств;

г) доходы от реализации выбывших активов;

д) верно все вышеперечисленное;

е) верно только в), г).

4. Денежный поток от финансовой деятельности в инвестиционном проекте включает:

а) акционерный капитал;

б) субсидии, дотации;

в) заемные средства;

г) верно все вышеперечисленное;

д) верно только а), в).

5. Финансовая реализуемость инвестиционного проекта – это:

а) обеспечение такой структуры денежных потоков, при которой на каждом шаге расчета имеется достаточное количество денежных средств для реализации рассматриваемого проекта;

б) обеспечение положительного сальдо денежных средств на каждом шаге расчетного периода проекта;

в) верно все вышеперечисленное.

ТЕСТ3 – ПК1

1. Какие показатели не учитывают изменения стоимости денег во времени?

а) срок окупаемости (простой или статический) РР;

б) средняя расчетная (учетная) ставка рентабельности ARR;

в) срок окупаемости (дисконтированный или динамический) РРд;

г) чистый дисконтированный доход ЧДД;

д) чистая текущая стоимость NPV;

е) индекс прибыльности PI;

ж) верно только а), б).

2. Какая схема финансирования инвестиционного проекта при прочих равных условиях является более предпочтительной? Та, что обеспечивает:

а) минимальное значение чистого дисконтированного дохода (ЧДД, NPV);

б) максимальное значение внутренней нормы доходности (ВНД, IRR);

в) нет правильного ответа.

3. Для чистого дисконтированного дохода ЧДД (NРV) и индекса доходности ИДД (РI) справедливо следующее утверждение:

а) если NPV > 0, то РI.> 1;

б) если NPV > 0, то РI = 0;

в) если NPV < 0, то РI > 1;

г) если NPV > 0, то РI >= 1.

4. Исходный документ для оценки денежных потоков от инвестиционной деятельности

а) бухгалтерский баланс;

б) отчет о прибылях и убытках;

в) отчет о движении денежных средств;

г) верно все вышеперечисленное;

д) верно только а), б).

5. Текущая стоимость денежных притоков по годам реализации проекта инвестиций составляет: 1-й год — 909 , 2-й год — 826, 3-й год — 751. Начальные инвестиции — 1000. Чему равен чистый дисконтированный доход?

а) 2486;

б) 1486.

ТЕСТ4 – ПК1

1. Основные недостатки показателя «Срок окупаемости проекта»:

а) не учитывает ценности денег во времени;

б) игнорирует наличие денежных поступлений после срока окупаемости;

в) показывает доходность всего инвестиционного проекта;

2. При определении чистого дисконтированного дохода проекта учитывается:

а) ставка дисконта;

б) инвестиции в объект;

в) доход от использования объекта;

г) доход от перепродажи;

д) верно все вышеперечисленное;

е) верно только а), б), в).

3. Внутренняя норма доходности:

а) показывает доходность, устраивающую инвестора при реализации инвестиционного проекта;

б) период, за который поступления от производственной деятельности предприятия покроют сумму первоначальных инвестиций;

в) это ставка дисконта, при которой эффект от инвестиций (чистая приведенная стоимость проекта), равен нулю.

4. Точка безубыточности инвестиционного проекта:

а) показывает объем производства, при котором выручка от реализации продукции равна себестоимости производства;

б) показывает период, за который поступления от производственной деятельности предприятия покроют первоначальные инвестиции;

в) показывает общую прибыль, получаемую предприятием от реализации продукции;

г) это ставка, при которой дисконтированные доходы от инвестиций уравновешиваются инвестиционными затратами.

д) верно все вышеперечисленное;

е) верно только а), б).

5. Текущая стоимость денежных притоков по годам реализации проекта инвестиций составляет: 1-й год — 1909 , 2-й год — 1826, 3-й год — 1751. Начальные инвестиции — 2000. Чему равен чистый дисконтированный доход?

а) 2486; б) 1486.

ТЕСТ5 — ПК1

1. Эффективность инвестиционного проекта зависит:

а) от распределения затрат и доходов по периодам осуществления проекта;

б) ставки налога на имущество;

в) отраслевой принадлежности проекта.

2. Внутренняя норма рентабельности — это:

а) фактическая ставка отдачи на инвестиции, которую обещает инвестиционный проект

в случае его реализации;

б) ставка дисконта для денежных потоков инвестиционного проекта;

в) норма прибыли на вложенный капитал, которую требует фирма от своих инвестиций.

3. Какие факторы не учитывает инвестиционный критерий “срок окупаемости”:

а) денежные поступления от инвестиций после завершения периода окупаемости;

б) время, необходимое для возмещения инвестиционных затрат;

в) время поступления денежных средств в течение периода окупаемости;

г) продолжительность периода владения;

д) верно все вышеперечисленное;

е) верно только а), в);

ж) верно только а), в), г).

4. Ставка дисконта определяется на основе:

а) индекса инфляции;

б) ставки рефинансирования ЦБ РФ;

в) доходности альтернативных проектов;

г) средневзвешенной стоимости капитала фирмы.

5. Минимально приемлемый коэффициент капитализации 15 %. Предполагаемое строительство гостиницы обойдется в 100 млн руб. Ожидаемый чистый операционный доход в конце каждого месяца составит 1,25 млн руб. Осуществим ли данный проект?

а) да;

б) нет.

ТЕСТ 1 – ТК2

1. Коммерческая норма дисконта определяется с учетом:

а) средневзвешенной стоимости капитала предприятия, реализующего инвестиционный проект;

б) альтернативной (связанной с другими проектами) эффективности использования капитала;

в) верно все вышеперечисленное

2. Может ли применяться переменная норма, если риск и структура капитала меняются во времени?

а) да;

б) нет.

3. Может ли норма дисконта участника инвестиционного проекта на основе коммерческой нормы дисконта?

а) да;

б) нет.

4. Может ли социальная (общественная) норма дисконта, характеризующая минимальный уровень требований общества, устанавливаться на основе коммерческой нормы дисконта?

а) да, если она централизованно не установлена правительственными органами;

б) нет.

5. Может ли бюджетная норма дисконта, отражающая альтернативную стоимость бюджетных средств, устанавливаться на основе коммерческой нормы дисконта?

а) да;

б) нет, так как она устанавливается федеральными или региональными органами власти.

ТЕСТ 1 – ПК2

1. Влияет ли инфляция на величину эффективности ИП, условия финансовой реализуемости, потребность в финансировании и эффективность участия в проекте собственного капитала?

а) да;

б) нет.

2. Для оценки влияния инфляции на ценовые показатели, потребность в финансировании, потребность в оборотном капитале используется:

а) базисный общий индекс инфляции;

б) цепной общий индекс инфляции;

в) верно все вышеперечисленное;

г) верно только а).

3. Инфляция называется равномерной, если:

а) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят только от номера шага, а не от характера товара или услуги;

б) темпы общей инфляции не зависят от времени, а при дискретном расчете – от номера шага;

в) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят от номера шага и/или от характера товара или услуги

4. Инфляция называется однородной, если:

а) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят только от номера шага, а не от характера товара или услуги;

б) темпы общей инфляции не зависят от времени, а при дискретном расчете – от номера шага;

в) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят от номера шага и/или от характера товара или услуги.

5. Инфляция называется неоднородной, если:

а) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят только от номера шага, а не от характера товара или услуги;

б) темпы общей инфляции не зависят от времени, а при дискретном расчете – от номера шага;

в) темпы изменения цен всех товаров и услуг зависят от номера шага и/или от характера товара или услуги.

ТЕСТ 2 – ПК2

1. Неопределенность отличается от риска тем, что она отражает:

а) неполноту и неточность информации об условиях реализации инвестиционного проекта;

б) возможность возникновения таких условий, которые приведут к негативным последствиям для всех или отдельных участников проекта.

2. Проект считается устойчивым, если:

а) при всех сценариях он оказывается эффективным и финансово реализуемым;

б) возможные неблагоприятные последствия устраняются мерами, предусмотренными организационно-экономическим механизмом проекта;

в) верно все вышеперечисленное.

3. Для определения устойчивости и эффективности проекта в условиях неопределенности рекомендуется использовать любой из перечисленных ниже методов:

а) укрупненную оценку устойчивости;

б) расчет уровней безубыточности;

в) вариации параметров;

г) оценку ожидаемого эффекта проекта с учетом количественных характеристик неопределенности;

д) верно все вышеперечисленное;

е) верно только б), в).

4. Укрупненная оценка устойчивости инвестиционного проекта в целом предусматривает:

а) умеренно-пессимистические прогнозы параметров проекта;

б) резервы средств на случай непредвиденных ошибок, пересмотра проектных решений или задержек платежей;

в) увеличение нормы дисконта на величину поправки на риск;

г) верно все вышеперечисленное;

д) верно только б), в).

5. Верно ли сформулировано условие устойчивости проекта «На каждом шаге расчетного периода сумма накопленного сальдо денежного потока от всех видов деятельности (накопленного эффекта) и финансовых резервов должна быть неотрицательной?»:

а) да;

б) нет.

Задача 1. Требуется: а) вычислите срок окупаемости по вариантам; б) обоснуйте мотив выбора наилучшего варианта проекта инвестиций.

Потоки денежных средств от инвестиционной и операционной деятельности по вариантам даны ниже:

Задача 2. Требуется: а) вычислите срок окупаемости по вариантам; б) какой вариант инвестиций Вы рекомендуете менеджеру и почему?

Потоки денежных средств от инвестиционной и операционной деятельности по вариантам даны ниже:

Задача 3. Требуется: а) вычислите срок окупаемости по вариантам; б) какой вариант инвестиционного проекта Вы предложите менеджеру и почему? в) предположите, что остаточная стоимость проекта равна 20000. Каким образом эта величина отразится на принятии решения по инвестициям? Повторите вычисления и поясните.

Потоки денежных средств от инвестиционной и операционной деятельности по вариантам даны ниже:

ТЕСТ 1

1. Какую главную задачу решает управление инвестициями?

а) обеспечение заданных темпов экономического роста;

б) достижение максимально возможной отдачи на инвестиции;

в) минимизация инвестиционных рисков до приемлемого уровня;

г) обеспечение платежеспособности и финансовой устойчивости бизнеса;

е) изыскание путей ускорения реализации инвестиционных программ;

ж) верно все выше перечисленное;

з) верно только б), в).

2. Что означает понятие «способность к самофинансированию»?

а) эквивалент кассы;

б) сальдо доходов и расходов от операционной, финансовой и иной деятельности;

в) наличие чистого притока денежных средств;

г) верно все выше перечисленное;

д) верно только а), в).

3. Можно ли назвать самофинансирование внутренним финансированием?

а) да;

б) нет.

4. На каких принципах базируется самофинансирование?

а) обеспечить накопление собственных денежных средств;

б) выбирать наилучшие варианты вложения капитала;

в) постоянно обновлять внеоборотные активы (материальные и нематериальные);

г) реагировать на потребности рынка;

д) верно все выше перечисленное;

е) верно только в), г).

5. Каким образом вычисляется поток самофинансирования?

а) сумма чистой прибыли;

б) разность способности к самофинансированию и отвлеченных средств на потребление;

в) сумма чистой прибыли, амортизационных отчислений и отчислений в резервы отчетного года за минусом распределенной прибыли;

г) верно все выше перечисленное;

д) верно только б), в).

6. Каким образом связаны между собой самофинансирование и распределение прибыли?

а) ограничения в выплате дивидендов обусловлены наличием ликвидных средств, интересами инвесторов и требованиями экономического роста;

б) дивиденды могут выплачиваться акциями;

в) амортизация дает возможность изменить финансовую политику в зависимости от выбранного метода;

г) верно все выше перечисленное;

д) верно только а).

7. Каким образом связаны между собой самофинансирование и займы?

а) самофинансирование выступает как предварительное условие займов;

б) самофинансирование – способ погашения займов;

в) самофинансирование зависит от коэффициента распределения прибыли между потреблением и накоплением; требования акционеров в части выплаты дивидендов могут противоречить политике экономического роста фирмы;

г) верно все выше перечисленное;

д) верно только в).

8. Какие финансовые способы увеличения капитала Вы знаете?

а) вклады денежными средствами в акционерный капитал – рост постоянного капитала;

б) вклады в натуральной форме (внеооборотными активами) – рост постоянного капитала;

в) конверсия краткосрочной кредиторской задолженности в акции, возникающая из-за трудностей с погашением обязательств;

г) конверсия долгосрочных и среднесрочных обязательств как реструктуризация долга в условиях кризиса или расширение капитала выпуском конвертируемых облигаций (увеличение отсроченного капитала во избежание «разводнения» прибыли на акцию) в целях изменения структуры постоянного капитала при прежней его сумме;

д) верно все выше перечисленное;

е) верно только а), б).

9. В чем состоят трудности принятия решений по инвестициям?

а) решение по инвестициям зависит от выбранной ставки дисконта;

б) возникает необходимость учета риска на основе анализа чувствительности параметров инвестиционного проекта;

в) требуется принять во внимание инфляцию;

г) наличие конкурирующих (альтернативных) проектов с разными суммами инвестиций и/или сроками действия;

д) могут возникнуть конфликты в применении показателей эффективности инвестиций;

е) верно все выше перечисленное;

ж) верно только а), б), в).

10. Какие показатели не учитывают изменения стоимости денег во времени?

а) срок окупаемости (статический или простой) РР;

б) средняя расчетная (учетная) ставка рентабельности ARR;

в) срок окупаемости (дисконтированный или динамический) РРд;

г) чистая текущая стоимость NPV;

д) индекс прибыльности PI;

е) верно только а), б).

ТЕСТ 2

1. Верно или неверно утверждение: «Финансирование влияет на стоимость»:

а) верно;

б) неверно.

2. Какая схема финансирования инвестиционного проекта при прочих равных условиях является более предпочтительной?

а) обеспечивающая минимальное значение чистого дисконтированного дохода (ЧДД, NPV);

б) обеспечивающая максимальное значение внутренней нормы доходности;

в) нет правильного ответа.

3. Каков исходный документ для оценки денежных потоков по инвестиционной деятельности?

а) бухгалтерский баланс;

б) отчет о прибылях и убытках;

в) отчет о движении денежных средств;

г) все выше перечисленное;

д) а) б).

4. Может ли амортизация служить источником финансирования инвестиционной программы организации-должника?

а) да;

б) нет.

5. Для чистого дисконтированного дохода (NРV) и индекса доходности (РI) справедливо следующее утверждение:

а) если NPV > 0, то РI.> 1;

б) если NPV > 0, то РI = 0;

в) если NPV < 0, то РI > 1;

г) если NPV > 0, то РI >= 1.

6. Разработку финансового плана инвестиций целесообразно начинать с прогноза:

а) прибылей и убытков;

б) движения денежных средств;

в) баланса активов и обязательств.

7. Основными недостатками внутреннего финансирования являются:

а) грубые ошибки при инвестировании из-за полной самостоятельности;

б) снижение ликвидности и платежеспособности предприятия;

в) невозможность использования внешнего финансирования.

8. При определении чистого дисконтированного дохода объекта учитывается:

а) ставка дисконта;

б) инвестиции в объект;

в) доход от использования объекта;

г) доход от перепродажи;

д) верно все выше перечисленное;

е) верно только а), б), в).

9. Внутренняя норма доходности:

а) показывает доходность, устраивающую инвестора при реализации инвестиционного проекта;

б) период, за который поступления от производственной деятельности предприятия покроют сумму первоначальных инвестиций;

в) это ставка дисконтирования, при которой эффект от инвестиций, то есть чистая приведенная стоимость проекта, равен нулю.

10. Точка безубыточности инвестиционного проекта:

а) показывает объем производства, при котором выручка от реализации продукции равна себестоимости производства;

б) показывает период, за который поступления от производственной деятельности предприятия покроют затраты на первоначальные инвестиции;

в) показывает общую прибыль, получаемую предприятием от реализации продукции;

г) это ставка, при которой дисконтированные доходы от инвестиций уравновешиваются с инвестиционными затратами.

11. Основные недостатки показателя «Период окупаемости проекта»:

а) не учитывает ценности денег во времени;

б) игнорирует существование денежных поступлений после срока окупаемости;

в) показывает доходность всего инвестиционного проекта;

г) верно все выше перечисленное;

д) верно только а), б).

12. Какие из следующих фундаментальных факторов влияют на стоимость обыкновенных акций?

а) стоимость активов компании;

б) вероятная будущая прибыль компаний;

в) вероятные будущие дивиденды;

г) вероятные будущие темпы роста компании;

д) верно все вышеперечисленное;

е) верно только б), г).

13. Чем благоприятнее условия финансирования нововведения, тем выше цена предложения объекта:

а) верно;

б) неверно.

14. Чистый дисконтированный денежный поток определяется:

а) путем сложения за все годы показателей дисконтированных валовых доходов и вычитания из полученной суммы объема капитальных вложений;

б) путем вычитания из суммы дисконтированных денежных потоков объема инвестиций, предназначенных на реализацию данного проекта;

в) верно все выше перечисленное.

15. Основными недостатками внешнего финансирования являются:

а) необходимость обеспечения кредита;

б) наличие внешнего контроля использования заемных средств;

в) наличие кредиторской задолженности может привести к банкротству предприятия;

г) верно все выше перечисленное;

д) верно только а), б).

16. Чистый дисконтированный доход (чистая текущая стоимость) проекта:

а) показывает величину затрат предприятия для реализации инвестиционного проекта;

б) будущую стоимость доходов инвестора от реализации инвестиционного проекта;

в) приведенную стоимость будущих денежных потоков, дисконтированных с помощью соответствующей процентной ставки, за вычетом приведенной стоимости инвестиций.

17. С точки зрения консервативного инвестора значение чистого оборотного капитала компании должно быть:

а) как можно менее значительной величиной;

б) как можно более значительной величиной;

в) зависимо от уровня рентабельности фирмы;

г) сопоставимо с запасом финансовой прочности.

18. К внутреннему финансированию относится:

а) выпуск акции;

б) амортизация основных средств;

в) чистая прибыль предприятия;

г) краткосрочное кредитование;

д) верно все выше перечисленное;

е) верно только а), б), в).

19. Справедливо ли следующее утверждение: формирование финансовой политики предприятия включает разработку учетной, амортизационной и дивидендной политики:

а) да;

б) нет.

20. Какие факторы учитывает инвестиционный критерий «срок окупаемости»?

а) продолжительность периода владения проекта;

б) время, необходимое для возмещения инвестиционных затрат;

в) время поступления денежных средств в течение срока окупаемости.

21. Известны два типа финансовых, планов: долгосрочный и краткосрочный. Какова цель долгосрочного финансового плана?

а) определение допустимых с позиции финансовой устойчивости темпов расширения фирмы;

б) обеспечение постоянной платежеспособности фирмы.

22. Ставка дисконта, с помощью которой осуществляется оценка доходных перспектив проекта, рассчитывается на основе:

а) среднерыночной доходности инвестора;

б) доходности по аналогичным проектам;

в) доходности по депозитам банка.

23. Ставка дохода на инвестиции – это:

а) процентное отношение цены продажи к доходу;

б) процентное отношение чистого дохода к вложенному капиталу;

в) процентное отношение вложенного капитала к цене продажи.

24. Оценка инвестиционной привлекательности проекта тем выше, чем:

а) больше прогнозируемая прибыль от его использования;

б) больше прогнозируемая прибыль в расчете на собственный капитал;

в) больше прогнозируемая прибыль в расчете на единицу заемного капитала;

г) верно только а), б);

д) верно только б), в).

25. Оценка инвестиционной привлекательности собственности (на уровне ценных бумаг) на первичном рынке тем выше, чем больше, в первую очередь:

а) уровень ее ликвидности;

б) уровень доходности;

в) доля пакета в уставном капитале;

г) а) и б);

д) б) и в).

ТЕСТ 3

1. Бухгалтерский баланс предприятия без привлечения других документов позволяет анализировать:

а) платежеспособность;

б) рентабельность операционной деятельности;

в) эффективность финансовых вложений;

г) все выше перечисленное.

1. Ставка дисконта, с помощью которой осуществляется оценка доходных перспектив проекта, рассчитывается на основе ожиданий:

а) продавца;

б) пользователя;

в) того и другого;

г) государства;

д) а) и г).

3. Текущая стоимость притоков по годам реализации проекта инвестиций составляет: 1-й год — 909 ,

2-й год — 826, 3-й год — 751. Начальные инвестиции — 1000. Чему равен чистый дисконтированный доход?

а) 2486;

б) 1486.

4. Эффективность инвестиционного проекта зависит от:

а) распределения затрат и доходов по периодам осуществления проекта;

б) ставки налога на имущество;

в) отраслевой принадлежности проекта.

5. Внутренняя норма рентабельности — это:

а) фактическая ставка отдачи на инвестиции, которую обещает инвестиционный проект в случае его реализации;

б) ставка дисконта денежных потоков инвестиционного проекта;

в) норма прибыли на вложенный капитал, которую требует фирма от своих инвестиций.

6. Какие факторы не учитывает инвестиционный критерий “период окупаемости”:

а) денежные поступления от инвестиций после завершения периода окупаемости;

б) время, необходимое для возмещения инвестиционных затрат;

в) время поступления денежных средств в течение периода окупаемости;

г) продолжительность периода владения;

д) все выше перечисленное;

е) а) и в);

ж) а), в), г).

7. Какую главную цель преследует инвестиционная стратегия предприятия?

а) мобилизация дополнительных средств для ведения хозяйственной деятельности;

б) достижение финансовых показателей, характеризующих рентабельный и растущий бизнес;

в) ликвидация угрозы банкротства.

8. Верно или неверно утверждение: “Если прогнозируемый поток доходов не ограничен во времени или если не ожидается потеря вложенного капитала, то доход может быть капитализирован по ставке процента”?

а) верно;

б) неверно.

9. При использовании модели дисконтированного денежного потока в остаточный период:

а) износ должен быть равен величине капитальных вложений;

б) рост должен быть стабильным по модели Гордона;

в) для оценки текущей стоимости суммы остаточной стоимости следует использовать коэффициент дисконтирования на конец периода;

10. Известны два типа финансовых планов: долгосрочный и краткосрочный. Какова цель долгосрочного финансового плана?

а) определение допустимых с позиции финансовой устойчивости темпов расширения фирмы,

б) реализация инвестиционного проекта,

в) составление бюджета денежных средств.

11. При расчете денежного потока инвестиционный анализ состоит из следующих элементов:

а) прироста или сокращения долговых обязательств;

б) требуемой величины собственного оборотного капитала;

в) инвестиций на приобретение новых активов;

г) всех выше перечисленных.

12. Какова будущая стоимость 1000 долл., вложенных под 13 % годовых на пять лет при ежегодном накоплении?

а) 1908;

б) 1842;

в) 1100;

г) 1301.

13. Ставка дисконта определяется на основе:

а) индекса инфляции;

б) ставки рефинансирования ЦБ РФ;

в) ставки налога на прибыль;

г) средневзвешенной стоимости капитала фирмы.

14. Минимально приемлемый коэффициент капитализации 15 %. Предполагаемое строительство гостиницы обойдется в 1000000 долл. Ожидаемый чистый операционный доход в конце каждого месяца составит 12500 долл. Осуществим ли данный проект?

а) да;

б) нет.

15. Определить сумму, которая будет накоплена за пять лет на счете, приносящем 20 % годовых при ежеквартальном начислении. Первоначальный взнос 1200 руб.

а) 3184;

б) 2488;

в) 9952;

г) ни одна из приведенных величин.

331. Предметом дослідження методики викладання географії є:

розробка методів аналізу картографічних творів;

закономірності усестороннього розвитку особистості;

= система шкільної географічної науки;

закономірності навчання і виховання студентів.

332. Українською мовою географія перекладається як:

А заселена суша; Б землеопис;

В відання господарством; Г природа.

333. Вкажіть твердження, яке правильно характеризує географію як науку:

А теорія управління господарством, суспільними господарськими системами різних розмірів;

Б комплекс наук про склад, будову земної кори та розміщених у ній корисних копалин;

Вобласть природознавства, наука, яка вивчає найбільш загальні і фундаментальні закономірності, що визначають структуру і еволюцію матеріального світу;

Гвивчає особливості та закономірності поширення природних об’єктів і явищ, населення, видів господарської діяльності на території Землі в цілому, окремих материків чи держав.

334. Загальну географію учні загальноосвітніх навчальних закладів України вивчають у курсі:

= 6 класу;

7 класу;

8 класу;

9 класу.

335. Географію материків і океанів учні загальноосвітніх навчальних закладів України вивчають у курсі:

6 класу;

=7 класу;

8 класу;

9 класу.

336. Фізичну географію України учні загальноосвітніх навчальних закладів України вивчають у курсі:

6 класу;

7 класу;

= 8 класу;

9 класу.

337. Економічну і соціальну географію учні вивчають у курсах:

5-6 класів;

6-7 класів;

7-8 класів;

=9-10 класів.

338. Методика викладання географії найтісніше пов’язана з:

= дидактикою;

психологією;

історією педагогіки;

фізіологією.

339. До методів дослідження з методики навчання географії експериментально-емпіричного рівня не відносять:

= вивчення педагогічної спадщини;

анкетування;

спостереження за роботою колег-педагогів;

математично-статистичний.

340. Наукове дослідження процесу навчання з метою перевірки правильності наукової гіпотези дослідника називається:

системним моделюванням;

= педагогічним експериментом;

картографічним методом;

узагальненнямм педагогічного досвіду.

341. Фундатором основ методики викладання географії в Україні вважають:

Я.А. Коменського;

В.О. Кістяківського;

= К.Д.Ушинського;

П.А.Тутковського.

342. Автором навчального посібника для учнів середньої школи з економічної географії України (1919 р.) був:

В.О. Кістяківський;

К.Д.Ушинський;

= К.Г.Воблий;

П.А.Тутковський.

343. Провідні ідеї, які пронизують собою весь навчально-вихований процес, називають:

методами навчання;

= принципами навчання;

формами навчання;

засобами навчання.

344. Спосіб впорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладачів і учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання, називають:

принципом навчання;

= методом навчання;

формою навчання;

засобом навчання.

345. Певна частина методу навчання, яка є його структурним елементом, це :

= прийом навчання;

спосіб навчання;

засіб навчання;

принцип навчання.

346. Різні види джерел знань, які використовуються в начальному процесі, з метою забезпечення його ефективності називають:

предметом навчання;

формою навчання;

= засобом навчання;

принципом навчання.

347. Робота з географічними картами у процесі вивчення нового матеріалу на уроці є:

засобом навчання;

принципом навчання;

= методом навчання

формою навчання.

348. Основною вимогою принципу науковості навчання є:

поступовість і послідовність викладу;

цікавий виклад навчального матеріалу;

застосування диференційованого підходу;

= відповідність викладу сучасним досягненням географічної науки.

349. До основних вимог реалізації принципу науковості відноситься:

= однозначність і чіткість визначень географічних понять;

цікавий виклад навчального матеріалу;

застосування диференційованого підходу;

опора на знання особливостей географії свого краю.

350. До основних вимог принципу науковості відноситься:

поступовість і послідовність викладу;

цікавий виклад навчального матеріалу;

диференційований підхід;

= всебічний аналіз географічних об’єктів і явищ з наявними причинно-наслідковими зв’язками.

351. Ознайомлення у навчально-виховному процесі з науковими теоріями та гіпотезами передбачає реалізація принципу:

= науковості навчання;

індивідуального підходу до учнів у навчанні;

наочності навчання;

міцності засвоєння знань і вмінь.

352. Засвоєння учнями географічної інформації у логічному взаємозв’язку і наступності передбачає реалізація принципу:

науковості навчання;

= систематичності і системності в навчанні;

наочності навчання;

міцності засвоєння знань і вмінь.

353. Врахування особливостей кожного учня з метою максимального розвитку особистості передбачає реалізація принципу:

науковості навчання;

= індивідуального підходу до учнів у навчанні;

наочності навчання;

міцності засвоєння знань і вмінь.

354. Відбір змісту, методів і форм навчання залежно від особливостей різних за підготовкою груп учнів передбачає принцип:

науковості навчання;

= диференційованого підходу до учнів;

наочності навчання;

міцності засвоєння знань і вмінь.

355. Практику формування у школах класів з прискореним, нормальним та уповільненим темпами навчання передбачає принцип:

науковості навчання;

= диференційованого підходу до учнів;

наочності навчання;

міцності засвоєння знань і вмінь.

356. Принцип навчання, який ґрунтується на демонстрації конкретних предметів, явищ, процесів, моделей або їх образних відтворень, називають:

краєзнавчим принципом навчання;

= принципом наочності;

принципом доступності;

принципом зв’язку навчання з життям.

357. Роботу над технікою запам’ятовування географічної інформації, систематичний контроль за результатами навчання передбачає реалізація принципу:

науковості навчання;

систематичності і системності у навчанні;

наочності навчання;

= міцності засвоєння знань і вмінь.

358. Формування економічної та екологічної освіти, естетичних поглядів передбачає реалізація принципу:

науковості навчання;

зв’язку навчання з життям;

наочності навчання;

= виховного характеру навчання.

359. Всебічне вивчення своєї місцевості передбачає:

= краєзнавчий принцип навчання;

принцип наочності;

принцип доступності навчання;

принцип систематичності і системності у навчанні.

360. Найбільше можливостей для застосування краєзнавчого принципу навчання має шкільний курс географії:

6 класу;

7 класу;

= 8 класу;

10 класу.

361. До основних вимог реалізації принципу зв’язку навчання з життям відноситься:

поступовість і послідовність викладу;

цікавий виклад навчального матеріалу;

систематичність і системність у навчанні;

= поєднання вивчення основ наук та видів господарської діяльності.

362. До основних вимог реалізації принципу доступності на уроках відноситься:

поступовість і послідовність викладу;

цікавий виклад навчального матеріалу;

врахування міжпредметних зв’язків;

= врахування вікових особливостей учнів.

363. До основних вимог реалізації принципу індивідуального підходу до учнів у навчанні відноситься:

поступовість і послідовність викладу;

цікавий виклад навчального матеріалу;

= диференційований підхід;

врахування вікових особливостей учнів.

364. До основних вимог реалізації принципу наочності навчання відноситься:

поступовість і послідовність викладу;

систематичність і системність у навчанні;

= поєднання засвоєння наукових понять з конкретними фактами і об’єктами;

врахування вікових особливостей учнів.

365. До основних вимог реалізації принципу емоційності навчання відноситься:

поступовість і послідовність викладу;

= єдність мислення і почуттів;

поєднання засвоєння наукових понять з конкретними фактами і об’єктами;

диференційований підхід.

366. Міру посильної трудності засвоєння навчального матеріалу передбачає:

краєзнавчий принцип навчання;

принцип наочності;

= принцип доступності навчання;

принцип систематичності і системності у навчанні.

367. Класифікація методів навчання на словесні, наочні та практичні здійснена за:

= джерелами здобування знань;

співвідношенням рівнів пізнавальної діяльності школярів;

метою освіти і виховання;

розумовими операціями.

368. Класифікація методів навчання на пояснювально-ілюстративний та репродуктивний здійснена за:

джерелами здобування знань;

= співвідношенням рівнів пізнавальної діяльності школярів;

метою освіти і виховання;

розумовими операціями.

369. Класифікація методів навчання на дедуктивний та індуктивний здійснена за:

= категоріями теорії пізнання;

співвідношенням рівнів пізнавальної діяльності школярів;

метою освіти і виховання;

розумовими операціями.

370. Класифікація методів навчання на чуттєвий та абстрактний здійснена за:

= категоріями теорії пізнання;

співвідношенням рівнів пізнавальної діяльності школярів;

метою освіти і виховання;

розумовими операціями.

371. Екскурсії, фенологічні спостереження як методи навчання виділяють за:

= формами організації процесу навчання;

категоріями теорії пізнання;

співвідношенням рівнів пізнавальної діяльності школярів;

метою освіти і виховання.

372. Методи фронтальної, групової та індивідуальної роботи виділяють за:

= формами організації процесу навчання;

категоріями теорії пізнання;

співвідношенням рівнів пізнавальної діяльності школярів;

метою освіти і виховання.

373. Методи розвитку навичок, виховання почуттів виділяють за:

формами організації процесу навчання;

категоріями теорії пізнання;

співвідношенням рівнів пізнавальної діяльності школярів;

= метою освіти і виховання.

374. Частково-пошуковий і дослідницький методи виділяють за:

формами організації процесу навчання;

категоріями теорії пізнання;

= співвідношенням рівнів пізнавальної діяльності школярів;

метою освіти і виховання.

375. До групи словесних методів не належить:

диспут;

= спостереження;

рольова гра;

бесіда.

376. До групи наочних методів не належить:

демонстрування;

ілюстрування;

спостереження;

= робота з атласом.

377. До різновидів усного викладу не відноситься:

розповідь-опис;

диспут;

= практична робота;

інструктаж.

378. Для викладу складного за змістом і значного за обсягом навчального матеріалу застосовується:

інструктаж;

= лекція;

практична робота;

дискусія.

379. Перед проведенням нестандартних форм навчання проводиться:

= інструктаж;

лекція;

науково-популярна розповідь;

дискусія.

380. Перед проведенням практичних та самостійних робіт проводиться:

= інструктаж;

лекція;

науково-популярна розповідь;

дискусія.

381. З’ясування власного ставлення школярів до тих чи інших фактів чи подій передбачає:

інструктаж;

лекція;

науково-популярна розповідь;

= дискусія.

382. До групи практичних методів не належить:

= рольова гра;

розв’язування вправ;

практичні роботи;

самостійні роботи.

383. До групи наочних методів навчання не належить:

демонстрування;

ілюстрування;

спостереження;

= науково-популярна розповідь.

384. Поєднання на уроці слова вчителя, підручника, тематичних карт є методом:

= пояснювально-ілюстративним;

репродуктивним;

дослідницьким;

проблемного викладання.

385. Метод навчання, який ґрунтується на відтворенні раніше здобутих знань, повторенні способів діяльності за завданням педагога, називають:

пояснювально-ілюстративним;

= репродуктивним;

дослідницьким;

проблемного навчання.

386. Метод навчання, при якому вчитель сам ставить і розв’язує проблему, розкриваючи при цьому шлях її вирішення, називають:

пояснювально-ілюстративним;

репродуктивним;

дослідницьким;

= проблемного навчання.

387. Метод навчання, який передбачає участь школярів у науковому пізнанні, називають:

пояснювально-ілюстративним;

репродуктивним;

= дослідницьким;

проблемного навчання.

388. Метод навчання, який полягає в розчленуванні цілого на окремі складові частини, називають:

= аналітичним;

синтетичним;

індуктивним;

дедуктивним.

389. Метод навчання, який полягає в поєднанні виділених в результаті аналізу елементів окремих процесів і явищ в одне ціле, називають:

аналітичним;

= синтетичним;

індуктивним;

дедуктивним.

390. Метод навчання, який полягає в здійсненні переходу від часткового знання до загального, називають:

аналітичним;

синтетичним;

= індуктивним;

дедуктивним.

391. Метод навчання, який полягає в переході від загального знання до часткового, називають:

аналітичним;

синтетичним;

індуктивним;

= дедуктивним.

392. Географічні атласи та карти відносяться до:

= картографічних посібників;

вербальних посібників;

схематичних посібників;

графічних посібників.

393. Підручники, довідники, робочі зошити відносяться до:

картографічних посібників;

= вербальних посібників;

схематичних посібників;

статистичних посібників.

394. Графіки та діаграми відносяться до:

картографічних посібників;

вербальних посібників;

схематичних посібників;

= графічних статистичних посібників.

395. До засобів навчання не відносяться:

натуральні об’єкти;

вимірювальні прилади;

кіно- та відеофільми;

= контрольні роботи.

396. Розрізи окремих частин земної кори, що передають не тільки особливості земної поверхні, а й внутрішню її будову, називаються:

= блок-діаграмами;

профілями;

рельєфними картами;

картосхемами.

397. Масштаб, який виражається дробом або дією ділення, де ділене одиниця, а дільник число, яке показує, у скільки разів зменшена та чи інша відстань на місцевості, називається:

Аіменованим; Бчисловим Влінійним; Гпоперечним.

398. Масштаб в 1 см 200 км означає, що зображення на карті зменшене у:

А200 разів; Б20000 разів; В200000 разів; Г20000000 разів.

399. Дії пов’язані з відбором того, що необхідно відобразити на карті, спрощенням детальних обрисів об’єктів називають:

Акартографуванням; Бгенералізацією;Впроектуванням; Гсистематизацією.

400. Картографічний твір масштабу 1 : 2500000 слід віднести до:

А великомасштабних; Б дрібномасштабних;

В середньомасштабних; Гтопографічних планів.

401. Фізичну карту України у шкільному атласі потрібно віднести за призначенням до:

А демонстраційних; Б довідкових;

В навчальних; Г оглядових.

402. Загальногеографічні дрібномасштабні карти називають:

А топографічними; Б оглядовими;

В оглядово-топографічними; Г демонстраційними.

403. Загальногеографічні карти масштабу «в 1 см — 1 км» називають:

А оглядовими; Б фізичними;

В топографічними; Г оглядово-топографічними.

404. Карта адміністративно-територіального устрою України у шкільному атласі за змістом відноситься до:

А тематичних; Б топографічних;

В оглядових; Г оглядово-топографічних.

405. Порівняння відрізків мери­діанів між двома сусідніми паралелями у центральній і окраїнній частинах карти використовують для виявлення наявності спотворення:

А кутів напрямків; Б площ;

В довжин ліній за напрямом меридіанів;

Г довжин ліній за напрямом паралелей.

406. На відміну від глобуса кожна карта передає точно тільки:

А форму Землі, меридіанів і паралелей;Б площі об’єктів у масштабі;

В географічні координати точок земної поверхні; Г відстані між точками у масштабі

407. Картографічну проекцію, при якій Земля проектується на площину дотичну до полюса, називають:

А циліндричною;

Б азимутальною нормальною; В конічною; Г поперечною.

408. Картографічну азимутальну проекцію, при якій площина дотична до екватора, називають:

А нормальною; Б поперечною;

В косою; Г прямою.

409. За видом допоміжної поверхні картографічні проекція може відноситися до групи:

А циліндричних; Б довільних;

В рівнокутних; Г рівнопроміжних.

410. На картах, створених у рівновеликих проекціях, не спотворюються:

А форми; Б довжини ліній;

В площі; Г кути напрямків.

411. Підгрупа рівнопроміжних виділяється серед проекцій за характером спотворень:

А рівнокутних; Б довільних; В рівновеликих; Г поліконічних.

412. Умовні знаки в залежності від просторової протяжності об’єктів, які ними відображаються, передусім відносять до:

А двох видів; Б трьох видів; В чотирьох видів; Г п’яти видів.

413. Географічні об’єкти досить великої площі, розміри якої виражаються в масштабі карти, зображають умовними знаками:

А контурними; Б позамасштабними; В лінійними; Г геодезичними.

414. Скільки елементів змісту підлягають обов’язковому відображенню на дрібномасштабних загальногеографічних (оглядових) картах?

А три; Б п’ять; В вісім;Г десять.

415. Гіпсометричним способом зображають на оглядових картах:

А рельєф суходолу та дна океану; Б водні об’єкти суходолу;

В населені пункти; Г межі політико-адміністративного поділу.

416. Лінії, по всій довжині яких глибини морів залишаються незмінними, називають:

А ізогіпсами; Б ізобатами; В ізогієтами;Г ізобарами.

417. Лінійними умовними знаками відображають на оглядових картах:

А межі політико-адміністративного поділу;

Б відносно великі озера;

В населені пункти;

Г рельєф суходолу.

418. Позамасштабними умовними знаками відображають на оглядових картах:

А межі політико-адміністративного поділу;

Б шляхи сполучення;

В населені пункти;

Г рельєф суходолу.

419. На тематичній карті адміністративно-територіального устрою України для відображення територій областей використаний спосіб:

А ізоліній; Б якісного фону; В картодіаграм; Г ареалів.

420. Канали на фізичній карті України показані способом:

А ізоліній; Б ліній руху; В лінійних знаків; Г ареалів.

421. Який спосіб зображення використовується на тематичних картах для відображення якісно відмінних явищ, які мають суцільне поширення на всій зображуваній території?

А ареалів; Б якісного фону; В картограм; Г крапковий.

422. Який спосіб зображення використовується на тематичних картах для відображення однорідних явищ, які мають певні кількісні величини у межах одиниць адміністративно-територіального поділу?

А ізоліній; Б якісного фону; В крапковий;Г ареалів.

423. Який спосіб зображення використаний на тематичній карті якщо діаграмний знак характеризує величину явища розміщеного не у точці, а стосується усієї адміністративної одиниці?

А значків; Б картодіаграм; В крапковий; Г картограм.

424. Який спосіб зображення використаний на тематичній карті якщо всі площі одиниць політико-адміністративного поділу зафарбовують певним кольором різної насиченості, яким присвоюється певні кількісні величини явища?

А якісного фону; Б картодіаграм;

В крапковий; Г картограм.

425. Способом якісного фону на географічних картах прийнято зображати:

спеціалізацію промислових центрів;

= геологічну будову;

кліматичні характеристики;

інтенсивність певного явища.

426. Способом картограм на географічних картах прийнято зображати:

спеціалізацію промислових об’єктів;

геологічну будову;

кліматичні характеристики;

= інтенсивність певного явища у межах території адміністративної одиниці.

427. Способом картодіаграм на географічних картах прийнято зображати:

= сумарну кількісну величину явища у межах території адміністративної одиниці;

геологічну будову;

кліматичні характеристики;

інтенсивність певного явища у межах території адміністративної одиниці.

428. Способом ізоліній на географічних картах прийнято зображати:

ареали поширення явищ;

природні зони;

= кліматичні характеристики;

напрямки переміщень явищ чи об’єктів.

429. На топографічних картах не відображають:

А рельєф; В вік гірських порід;

Б рослинний покрив; Г населені пункти.

430. На топографічних картах не відображають:

А шляхи сполучення; В гідрографію;

Б особливості клімату; Г державні кордони.

431. Рельєф місцевості на топографічних картах відображають передусім за допомогою:

А ізогіпс та пошарового зафарбування; В горизонталей;

Б якісного фону; Г способу лінійних знаків.

432. Лінії, які сполучають точки з однаковими абсолютними висотами, називаються:

Апаралелями; Бгоризонталями; Влініями сітки; Гконтурами

433. Джерела, колодязі наносять на планах місцевості та топографічних картах умовними знаками:

Алінійними; Бпозамасштабними; Вконтурними; Гплощадними.

434. Струмки, грунтові дороги наносять на планах місцевості та топографічних картах умовними знаками:

Алінійними; Бпозамасштабними; Вконтурними; Гплощадними.

435. При складанні топографічних карт в Україні використовують спеціальну:

А поперечну цилінд­ричну проекцію; В поперечну азимутальну проекцію;

Б нормальну цилінд­ричну проекцію; Г конічну проекцію.

436. Для зображення невеликих територій у цій проекції, усю поверхню Землі було уявно поді­лено на геодезичні зони різницею довгот:

А 3°; Б 5°;В 6°; Г 15°.

437. Щоб уникнути від’ємних значень прямокутної координати Y, за лінію відліку її береться:

А осьовий меридіан геодезичної зони;

Б уявна лінія, що віддалена від осьового меридіана геодезичної зони на 500 км на захід;

Векватор; Гнульовий меридіан.

438. Величина Х у прямокутній системі координат на топографічних картах означає:

А відстань від точки до екватора;

Б відстань від точки до осьового меридіана геодезичної зони;

В відстань від точки до нульового меридіану;

Г відстань від точки до бічного меридіана геодезичної зони.

439. Відрізок, який на плані масштабу в 1 см – 5 м має довжину 3 см, на місцевості відповідатиме відстані у:

А1,5 м Б15 м; В150 м; Г 1,5 км.

440. Числовий масштаб 1:1000 не буде відповідати такому іменованому:

Ав 1 см – 1000 см Бв 1 см – 10 м; Вв 1 см – 100 м; Гв 1 мм – 10 м.

441. Іменований масштаб в 1 см – 5 м буде відповідати такому числовому:

А1:50 Б1:200; В1:500; Г1:5000.

442. Верхня частина справжнього плану місцевості завжди спрямована на:

Азахід; Бсхід Впівніч Гпівдень.

443. Якщо годинну стрілку спрямувати на Сонце, а кут між годинною стрілкою і цифрою 12 поділити пополам, то бісектриса буде відносно точно показувати напрямок на:

Азахід; Бсхід Впівніч Гпівдень.

444. Точний напрям на північ завжди показує завжди:

А магнітний меридіан; Б кожен географічний меридіан;

В вертикаль кілометрової сітки;Г тільки осьовий меридіан геодезичної зони.

445. Кут між напрямом на північний полюс і напрямом на будь-який предмет називають:

А азимутом дійсним; Б азимутом магнітним;

В дирекційним кутом;Г магнітним схиленням.

446. Кут між північним напрямом магнітного меридіана і напрямом на будь-який предмет називають:

А азимутом дійсним; Б азимутом магнітним;

В дирекційним кутом;Г магнітним схиленням.

447. Кут між північним напрямом вертикалі кілометрової сітки і напрямом на будь-який предмет називають:

А азимутом дійсним; Б азимутом магнітним;

В дирекційним кутом;Г магнітним схиленням.

448. Кут між північними напрямками стрілки компаса і географічного меридіана називають:

А румбом; Б магнітним схиленням;

В зближенням меридіанів;Г азимутом магнітним.

449. Кут між північними напрямками вертикалі кілометрової сітки і географічного меридіана називають:

А румбом; Б магнітним схиленням;

В зближенням меридіанів;Г азимутом магнітним.

450. Кут між напрямом на предмет і найближчим напрямом меридіана із вказанням чверті називають:

А румбом; Б магнітним схиленням;

В зближенням меридіанів;Г азимутом магнітним.

451. Календарний план роботи вчителя складається:

кожної чверті;

= двічі на рік;

один раз на рік;

щотижнево.

452. Поурочний план роботи вчителя складається:

кожної чверті;

двічі на рік;

один раз на рік;

= до кожного уроку.

453. На початку вивчення теми доцільно проводити:

урок корекції знань;

= вступний урок;

урок узагальнення та систематизації знань;

диспут.

454. Урок, який за структурою включає вступ, перевірку домашнього завдання, вивчення нового матеріалу та його закріплення, називають:

уроком корекції знань;

вступним уроком;

уроком розширення та поглиблення знань;

= комбінованим.

455. Урок розширення та поглиблення знань доцільно проводити у формі:

комбінованого;

= нестандартного;

практичної роботи;

контрольної роботи.

456. Урок формування вмінь і навичок учнів також вважається уроком:

корекції та контролю;

= застосування набутих знань на практиці;

узагальнення та систематизації знань;

розширення та поглиблення знань.

457. Урок формування вмінь і навичок учнів проводиться:

= у формі практичної роботи;

на початку вивчення теми;

у формі заліку;

у формі лекції.

458. До уроків нестандартних активних форм навчання належать зокрема:

контрольні роботи;

= конференції;

заліки;

практичні роботи.

459. До уроків нестандартних активних форм навчання належать зокрема:

контрольні роботи;

= рольові ігри;

заліки;

практичні роботи.

460. Уроки нестандартних активних форм навчання можуть проводитись у формі:

контрольної роботи;

= диспуту;

заліку;

практичної роботи.

461. Уроки нестандартних активних форм навчання можуть проводитись у формі:

контрольної роботи;

= заочних мандрівок;

заліку;

практичної роботи.

462. Урок корекції та контролю знань проводиться зазвичай:

при вивченні нового матеріалу;

= наприкінці вивченої теми;

у формі лекції;

на початку вивчення нового матеріалу.

463. Урок корекції та контролю не можна провести у формі:

= лекції;

заліку;

контрольної роботи;

самостійної роботи.

464. Уроки корекції та контролю однотипні з уроками:

комбінованими;

вивчення нового матеріалу;

= перевірки та обліку знань;

вступними.

465. Проблемно-пошуковий та науково-дослідницький методи навчання ефективно використовувати при проведенні уроків:

корекції знань;

= вивчення нового матеріалу;

практичних робіт;

заліків.

466. На вступних уроках з теми вчителю доцільно використовувати:

= лекцію чи бесіду;

самостійну роботу;

практичну роботу;

урок-конференцію.

467. До видів позакласної роботи не відноситься:

туристсько-краєзнавчий клуб;

гурток;

= факультатив;

секція.

468. Краєзнавчий принцип навчання є найбільш ефективним при вивченні шкільного курсу географії:

= 6 класу;

7 класу;

9 класу;

10 класу.

469. З особливості природи своєї області передбачено навчальною програмою коротко ознайомитись у шкільному курсі географії:

6 класу;

7 класу;

= 9 класу;

10 класу.

470. Вивчення властивостей природних земних оболонок у цілому передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

= 6 класу;

7 класу;

8 класу;

9 класу.

471. Вивчення взаємозв’язків природних компонентів в природних комплексах в околицях свого населеного пункту передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

5 класу;

= 6 класу;

7 класу;

8 класу.

472. Вивчення історії географічного пізнання Землі передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

5 класу;

= 6 класу;

7 класу;

8 класу.

473. Початкові відомості про плани місцевості та картографічні способи зображення Землі передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

= 6 класу;

7 класу;

8 класу;

9 класу.

474. Практична робота, яка присвячена складанню порівняльної характеристики окремих океанів, передбачена навчальною програмою шкільного курсу географії:

6 класу;

= 7 класу;

8 класу;

9 класу.

475. Практична робота, яка присвячена складанню порівняльної характеристики зональних природних комплексів України, передбачена навчальною програмою шкільного курсу географії:

6 класу;

7 класу;

= 8 класу;

9 класу.

476. Вивчення природи Українських Карпат передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

6 класу;

7 класу;

= 8 класу;

9 класу.

477. Практична робота, яка присвячена складанню порівняльної характеристики економіко-географічних районів України, передбачена навчальною програмою шкільного курсу географії:

6 класу;

7 класу;

8 класу;

= 9 класу.

478. Вивчення демографічних проблем в Україні передбачено навчальною програмою шкільного курс навчальною програмою шкільного курсу географії:

6 класу;

7 класу;

8 класу;

= 9 класу.

479. Вивчення економічного потенціалу України передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

8 класу;

= 9 класу;

10 класу.

480. Вивчення структури національного господарського комплексу передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

8 класу;

= 9 класу;

10 класу.

481. Пріоритетні напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України вивчаються в шкільному курсі географії:

7 класу;

8 класу;

= 9 класу;

10 класу.

482. Вивчення природних оболонок Землі у межах території України передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

= 8 класу;

9 класу;

10 класу.

483. Вивчення соціально-економічних історико-географічних регіонів світу передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

8 класу;

9 класу;

=10 класу.

484. Вивчення особливостей взаємодії суспільства і природи передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

8 класу;

9 класу;

=10 класу.

485. Аналіз глобальних проблем людства у масштабах усього світу передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

8 класу;

9 класу;

=10 класу.

486. Аналіз проблем інтеграції національних економік, всесвітніх економічних відносин передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

8 класу;

9 класу;

=10 класу.

487. Практична робота із складання опису погоди за даними календаря погоди передбачена навчальною програмою шкільного курсу географії:

= 6 класу;

7 класу;

8 класу;

9 класу.

488. Проведення практичної роботи зі складання таблиці «Етапи географічного пізнання Землі» передбачено шкільною програмою курсу:

= 6 класу;

7 класу;

8 класу;

9 класу.

489. Практична робота із розв’язування задач з перетворення масштабів та вимірювання відстаней на плані та карті передбачена навчальною програмою навчальною програмою шкільного курсу географії:

= 6 класу;

7 класу;

8 класу;

9 класу.

490. Проведення практичної роботи з позначення на контурній карті світу об’єктів географічної номенклатури кожного материка передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

5 класу;

6 класу;

= 7 класу;

8 класу.

491. Проведення практичної роботи з опису типів клімату планети за кліматичними картами передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

5 класу;

= 6 класу;

7 класу;

8 класу.

492. Проведення практичної роботи з визначення основних видів забруднення навколишнього середовища та встановлення джерел їх надходження передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

= 7 класу;

8 класу;

9 класу;

10 класу.

493. Проведення практичної роботи з розв’язування задач на визначення поясного і місцевого часу передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

= 8 класу;

9 класу;

10 класу.

494. Проведення практичної роботи з формування навиків роботи з топографічними картами передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

= 8 класу;

9 класу;

10 класу.

495. Проведення практичної роботи з вивчення геоекологічної ситуації та основних природоохоронних об’єктів України передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

= 8 класу;

9 класу;

10 класу.

496. Проведення практичної роботи з вивчення геополітичного положення України передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

8 класу;

= 9 класу;

10 класу.

497. Проведення практичної роботи з вивчення українських історичних земель передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

8 класу;

= 9 класу;

10 класу.

}

498. Проведення практичної роботи зі складання проекту перспективного соціально-економічного розвитку своєї області передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

7 класу;

8 класу;

= 9 класу;

10 класу.

}

499. Тему «Глобальні проблеми людства» в 10 класі доцільно провести у формі:

комбінованого уроку;

практичної роботи;

= конференції;

уроку корекції знань.

}

500. Проведення творчої роботи «Українці в Північній Америці» передбачено навчальною програмою шкільного курсу географії:

{

= 10 класу;

9 класу;

8 класу;

7 класу.

}

Тема1. Аналіз попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.

1. Величина попиту змінюється унаслідок змі­ни ціни обернено, тоді як величина пропозиції:

а) змінюється прямо;

б) змінюється обернено;

в) не залежить від зміни ціни;

г) всі відповіді неправильні.

2. Усі наступні чинники є визначниками пропозиції, за винятком:

а) цін виробничих ресурсів;

б) цін товарів-замінників;

в) кількості фірм, що виробляють конкретний товар;

г) чисельності населення та його структури;

д) технології виробництва.

Зміна якого чинника спричинить переміщення кривої пропозиції продукту вправо?

а) удосконалення технології його виробництва;

б) надання дотацій його виробникам;

в) поява нових виробників на ринку цього продукту;

г) зниження цін на використовувані в його виробництві ресурси;

д) усі раніше перелічені зміни.

Чим можна пояснити переміщення кривої попиту на товар А вправо?

а) зростанням його ціни;

б) зниженням його ціни;

в) збільшенням його пропозиції;

г) зменшенням його пропозиції;

д) зростанням ціни товару Б, який є замінником для товару А.

Зміна якого чинника спричинятиме переміщення кривої попиту?

а) смаків і уподобань споживачів;

б) доходів споживачів;

в) цін споріднених товарів;

г) чисельності населення та його структури;

д) будь-яка раніше названа зміна.

6. Ринок продукту перебуватиме у стані рівноваги, якщо:

а ) величина попиту дорівнює величині пропо­зиції;

б) величина пропозиції перевищує величину попиту;

в) величина попиту перевищує величину пропозиції;

г) попит на нього збільшується, а його пропозиція залишається сталою;

д) попит дорівнює пропозиції.

7. Якщо фактична ціна на ринку перевищує рівноважну, то:

а) з’являється нестача товарів;

б) виникає надлишок товарів;

в) зменшуються ціни факторів виробництва;

г) фактична ціна виявляє тенденцію до зростання;

д) усі варіанти відповідей неправильні.

8. У ринковій економіці ціни визначаються:

а) ринковим попитом;

б) зазвичай, попитом і пропозицією;

в) ринковою пропозицією;

г) виключно урядом;

д) переважно урядом.

9. Якщо ціна товару А знижується, то за інших однакових умов закон пропозиції проявляється у:

а) збільшенні величини пропозиції товару А;

б) зменшенні величини пропозиції товару А;

в) збільшенні пропозиції товару А;

г) зменшенні пропозиції товару А;

д) зменшенні попиту на товар А.

10. Якщо рівноважна ціна продукту перевищує фактичну, то:

а) виникає його нестача;

б) з’являється його надлишок;

в) знижуються ціни виробничих ресурсів;

г) фактична ціна виявляє тенденцію до зниження;

д) усі варіанти відповідей неправильні.

11. Якщо ціна товару А зростає, то за інших однакових умов закон попиту проявля­ється у:

а) збільшенні величини його попиту;

б) зменшенні величини його попиту;

в) збільшенні його попиту;

г) зменшенні його попиту;

д) збільшенні пропозиції цього товару.

12. Для ринку товару вищої споживчої цін­ності внаслідок збільшення доходів споживачів:

а) крива пропозиції переміститься вправо;

б) крива попиту переміститься вліво;

в) одночасно перемістяться вправо криві попи­ту і пропозиції;

г) рівноважна ціна зросте, а рівноважна кіль­кість цього товару зменшиться;

д) рівноважні ціна і його кількість збільшаться.

13. Для ринку товару нижчої споживчої цін­ності внаслідок зменшення доходів споживачів:

а) крива пропозиції переміститься вліво;

б) крива попиту переміститься вправо;

в) одночасно перемістяться вліво криві попи­ту і пропозиції;

г) рівноважна ціна зросте, а рівноважна кіль­кість попиту-пропозиції зменшиться;

д) рівноважні ціна і кількість попиту-пропо­зиції зменшаться.

14. Якщо зросте ціна бензину, то за інших од­накових умов для ринку легкових автомобілів:

а) крива пропозиції переміститься вправо;

б) крива попиту переміститься вправо;

в) за кожним можливим рівнем ціни споживачі бажатимуть купувати автомобілів більше, ніж раніше;

г) за кожним можливим рівнем ціни спожи­вачі бажатимуть купувати автомобілів менше, ніж раніше;

д) рівноважні ціна і кількість попиту-пропозиції збільшаться.

15. Якщо криві попиту і пропозиції товару А одночасно перемістяться вправо на однакову відстань, то:

а) рівноважні ціна і кількість попиту-пропо­зиції збільшаться;

б) рівноважна ціна зменшиться, а рівноважна кількість попиту-пропозиції збільшиться;

в) рівноважна ціна не зміниться, а рівноважна кількість попиту-пропозиції збільшиться;

г) всі варіанти відповідей неправильні.

16. Якщо криві попиту і пропозиції товару А одночасно перемістяться вліво на однакову відстань, то:

а) рівноважні ціна і кількість попиту-пропозиції зменшаться;

б) рівноважна ціна зросте, а рівноважна кіль­кість попиту-пропозиції зменшиться;

в) рівноважна ціна не зміниться, а рівноважна кількість попиту-пропозиції зменшиться;

г) всі варіанти відповідей неправильні.

17. Якщо крива попиту на товар А пере­міститься вправо на більшу відстань, ніж пе­реміститься вправо його крива пропозиції, то:

а) рівноважні ціна і кількість попиту-пропозиції збільшаться;

б) рівноважні ціна і кількість попиту-пропо­зиції зменшаться;

в) рівноважна ціна зросте, а рівноважна кіль­кість попиту-пропозиції зменшиться;

г) рівноважна ціна не зміниться, а рівноваж­на кількість попиту-пропозиції збільшиться.

18. Якщо крива пропозиції товару А пере­міститься вліво на більшу відстань, ніж переміститься вліво його крива попиту, то:

а) рівноважні ціна і кількість попиту-пропозиції збільшаться;

б) рівноважні ціна і кількість попиту-пропо­зиції зменшаться;

в) рівноважна ціна зросте, а рівноважна кіль­кість попиту-пропозиції зменшиться;

г) всі варіанти відповідей неправильні.

19. Суть закону попиту полягає у тому, що існує:

а) обернена залежність між ціною блага і величиною попиту на нього;

б) пряма залежність між ціною блага та величиною попиту на нього;

в) обернена залежність між ціною блага та попитом на нього;

г) пряма залежність між ціною блага та попитом на нього.